Позамыкані в ня двирі,
Погашині усі світла;
Ляжу спати без вечирі,
Сам-єден – такі діла.
В шпорі тихо горит ватра,
Ллю в погарчик си вина
Чув на дворі пісню дятла,
Чув як цяпонит вода.
Змученый я выд роботы,
У пустільку білу ліг;
Лишит сон своі турботы,
Й переступит мüй порüг.
Най ми сняться ластовочкы,
Що пилувт ся до гнізда;
Хаща и гірські поточкы
Тай студеная вода!
Най в садку міні присняться
Стручкы чорного вина,
Слив з дичками повна таця,
Хліба з медом щи єдна.
Най присниться сильна злива,
Тай теплинькі літні дні;
Золота пшенична нива,
И косиці польові.
Як падут зелині стебла
Под загостренов косов.
Чорні очи, білое личко –
Из розплетенов косов!
Моа біла молодиця
Най привидиться у сні.
Лише студінь най не сниться,
Лед ховзкый і мокрый сніг.
Сплят простужині Карпати
Под покровцьом сніговым.
Лиш не годин я заспати –
Сон розвіявся як дым.
Як імити го – не знаю,
Сам не йде, хоть як не клич.
Небо світиться вже скраю,
Най не снить ми ся вже нич!